Розрив i пластика передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ)



ПХЗ є одним з головних стабiлiзаторiв колінного суглоба. Розрив передньої хрестоподібної зв’язки доволі поширена травма як у спортсменів, так і у людей, які далекі від спорту.

Колінний суглоб– це найбільший та найскладніший суглоб в організмі людини. Передня хрестоподібна зв'язка знаходиться в самому центрі колінного суглоба.

У пересічних людей розрив передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) трапляється однаково часто як у жінок, так і чоловіків. Якщо говорити про спортсменів, то розрив передньої хрестоподібної зв’язки частіше трапляється у жінок. Це пов’язано з тим, що у жінок м’язи бедра слабші, ніж у чоловіків, тому для стабільності колінного суглоба більше навантаження припадає на передню хрестоподібну зв’язку. Окрім того, у чоловіків і жінок передні та задні м’язи бедра працюють по-різному: у жінок квадрицепс скорочується сильніше, а задні м’язи бедра реагують повільніше, ніж у чоловіків. Таким чином маємо ще одну передумову для розриву ПХЗ. Ширина тазу у жінок більша, аніж у чоловіків, тому і більшим є кут Q – з’єднання бедра з гомілкою. Чим більший кут Q, тим більше навантаження на передню хрестоподібну зв’язку при відхиленні гомілки назовні, а тому ПХЗ легше рветься.

Окрім того, існує думка, що на схильність до розриву передньої хрестоподібної зв’язки причетні гормони – прогестерон та естроген. Деякі вчені вважають, що ці гормони зменшують міцність і еластичність усіх зв’язок, а не лише ПХЗ!

Варто зазначити, що передня хрестоподібна зв’язка у певні моменти може розтягуватися до 5% своєї довжини. Якщо навантаження більше, то настає частковий розрив – мікророзрив окремих волокон, якщо навантаження збільшується ще, то настає повний розрив зв’язки.

У спортсменів профілактикою розриву ПХЗ є тренування м’язів, підготовчі тренування та розминки, зміна техніки бігу, стрибків.

Причинами розриву передньої хрестоподібної зв’язки найчастіше є пряма травма – удар по гомілці чи стегну, а також непряма травма – обертання на одній нозі при різкому гальмуванні, приземлення після стрибка. Часто травма ПХЗ настає під час гри у гандбол, футбол і волейбол, коли під час бігу необхідно різко розвернутися, або ж людина здійснює невдалий стрибок і приземлення на одну ногу

У звичайному житті розрив ПХЗ часто настає унаслідок ДТП.

Існує три ступені порушення цілісності зв’язок колінного суглоба.

За якими ознаками можна запідозрити розрив зв’язки колінного суглоба?

Насамперед це гострий біль у момент травми. Окрім того – почервоніння шкіри, набряк коліна, а також обмеження функцій суглоба – відчуття нестійкості.

Сильні болі, відчуття нестійкості – то прямі сигнали про те, що необхідно звернутися до ортопеда-травматолога для встановлення точного діагнозу та призначення необхідного лікування.

Як допомогти людині у перші хвилини після травми перед прийомом у лікарів? Насамперед забезпечити спокій травмованій ділянці та вберегти від зайвих навантажень; прикласти холод; накласти тугу пов’язку; покласти під кінцівку подушку, щоб покращити венозний відтік, зменшити набряк; прийняти знеболювальне.

Лікування розриву передньої хрестоподібної зв’язки часто за рішенням лікарів буває консервативним. Іноді доводиться позбуватися проблеми з допомогою хірургічних втручань.

При надмірних навантаженнях на колінну звязку виникає її повний або частковий розрив, останній часто називають розтягненням звязки.

Iснує три стадїї порушення цілісності зв'язок. А саме:

Перша, вона ж найлегша, бо розірвані лише частина волокон, а як наслідок – біль локалізований та помірний, майже нема набряку коліна та відсутні гематоми.

При другій стадії пошкоджено знано більше волокон, як наслідок пацієнт відчуває незначну нестійкість у коліні. При ходьбі виникають обмеження у русі та виникає біль у місці травми.

При третій стадії травми звязки розірвані усі волокна, як наслідок – значна нестабільніість у коліні, у місці травми добре видно гематоми, набряк і пацієнт скаржиться на сильний біль.

Якщо була травма, та виникає пiдозра на пошкодження звязки колiнного суглоба, то звернутися до травматолога-ортопеда обовязково. Саме лiкар при огляді встановить ступiнь пошкодження та призначить лiкування, адекватне стадiї ушкодження.

Окрiм того, можуть знадобитися додаткові обстеження – наприклад, МРТ колiнного суглоба, або ж рентгенографiя кiсток , щоб виключити або пiдтвердити травму кiстки, оскiльки трапляється, що симптоми при пошкодженнi звязки та закритому переломі кiстки спiвпадають.

Варто наголосити, що легковажити травмою звязки не можна. Адже невiдновлена належним чином звязка може не лише створювати незручностi при ходьбi, а й стає причиною руйнування суглобу та раннього артрозу.

Якщо пошкодження звязки незначнi, то лiкар призначає консервативне лiкування – еластичне бинтування, фiксацiя колiна з допомогою ортезу, прикладання холоду до травмованого мiсця, забезпечення тримання ноги на пiдвищеннi – зазвичай пiд травмовану ногу кладуть подушку.

Однак трапляється так, що консервативне лiкування не дає результату, або й узагалi неможливе, оскiльки через недостатнє кровопостачання зрощення розiрваних волокон не вiдбувається. Саме у таких випадках ми у Вiддiленнi ендопротезування та реконструктивної ортопедiї КНП ОКЛ ІФОР вдаємося до хiрургiчних втручань - проводимо артроскопiчну реконструкцiю звязки колiнного суглоба.

Наголошу, що дiагноз - розрив передньої хрестоподiбної звязки – аж нiяк не означає, що єдиним виходом з ситуацiї є хiрургiчне втручання. Якщо розрив не призвiв до нестабільностi у колiнi, то обмежуються консервативним лiкуванням. Адже ПХЗ є головним стабiлiзатором колiнного суглоба, але не єдиним. Iншi звязки, мязи. капсула суглоба при невеликих фiзичних навантаженнях можуть забезпечувати стiйкiсть колiнного суглоба.

Науково доведено: розірвана хрестоподібна звязка сама по собі зростися не може. Якщо лікар призначає хірургічне втручання, то це означає, що це єдиний вихід з ситуації, адже існуюча нестабільність колінного суглоба може призвести до виникнення подальших проблем зі здоровям – наприклад, розриву меніска або артрозу суглоба.

Операція з відновлення передньої хрестоподібної звязки називається пластикою ПХЗ, або стабілізацією колінного суглоба.

Відбувається вона з допомогою артроскопа, який вводять у колінний суглоб через маленькі проколи діаметром до 3 сантиметрів.

Оптична частина артроскопа дає можливість побачити на монторі у збільшеному у 40-60 разів колінний суглоб зсередини.

Переважно відновлення передньої хрестоподібної звязки проводять з допомогою імпланта. Залежно від показів, використовують або аутоімплант – нову звязку формують з сухожилля пацієнта; або ж використовують штучнi спеціальнi високоякiснi iмпланти.

Iмплант фіксують у двох місцях – там, де кріпиться і природня власна звязка, - до стегнової та гомілкової кісток з допомогою спеціальних фіксаторів.

Якщо внаслiдок нестабільності колінного суглоба розвивається стирання суглобового хряща, тобто деформуючий артроз, проведення пластики передньої хрестоподiбної звязки є неможливим. У всіх iнших випадках операція можлива, незалежно вiд того, який час минув з моменту травми.

Перебування у стаціонарі після проведення пластики передньої хрестоподібної звязки становить два-чотири дні. З подальшим реабілітаційним періодом до повного відновлення функціонування травмованої кінцівки.

Бережіть себе і будьте здорові. А при виникненні скарг на біль у кістках та суглобах чи обмежень у руховій активності, телефонуйте 0503735491; 0669585454.

З повагою ортопед-травматолог, кандидат медичних наук, голова Асоціації ортопедів-травматологів Івано-Франківської області, завідувач відділення ендопротезування та реконструктивної ортопедії КНП ОКЛ ІФОР Любомир Михайлович Юрійчук.